Ми всі живемо.. Йдемо своїми дорогами.. Робимо щось.. Йдемо кудись.. Маєму різну віру та світогляд..Не хочеться думати, що по закіченні життя ми зникнемо безслідно...
А, що ж там?? Що по закінченні? Що за межею? Гадаю, що у кожного з вас є що сказати на цей рахунок.. Є якісь думки.. гіпотези... твердження.
Того пропоную, пишіть про це тут..

життя у фізичному світі - це лише частина нашого шляху, смерть не є кінцем, це перехід в інший світ, у якому теж є життя, вибір, люди, де кожна особистість продовжує далі творити свою долю, просто на більш ефірному рівні. Продовжує там рости, жити, розвиватися. Таких рівнім думаю є багато. Принаймні так є для мене.

Славетний Вирій! Онлі фор тру.

а никому не кажется, что *там* просто ничего нет? что *там* попросту не существует?

Мені саме так і здається, якщо чесно.

Хм.... Тобто ми тупо зникаємо безслідно в нікуди???

Угу. Саме так. Банально і нецікаво. Така моя думка.

якщо так думаєш, так тобі мабуть і буде.

Я на це не скаржусь

Хм.. цікаво, а на якому підгрунті ( внаслідок чого так би мовити), ти так вирішив?

Просто мені трохи дико думати, що там, десь у космосі сидять Тори-Перуни-Одіни-Ісуси, і що після смерті моя душа полетить до них, а тіло залишиться лежати у могилі годувати хробаків. Так, частина мене житиме далі у крові і пам'яті моїх нащадків. Саме це я і вважаю Вирієм. Я вже багато разів писав, що мої релігійні переконання символічні. Ось так я, наприклад, бачу Вирій-Вальхалу-Рай чи ще щось. Так я бачу життя після смерті. Так я бачу реінкарнацію і переселення душ.

та я теж не думаю що вони там возсідають)
думаю космос відноситься до того фізичного світу в якому ми зараз живемо, а не зовсім до того, в який попадуть наші душі після сметрі.
Думаю на це краще дивитися як на якісь паралельні світи, накладені один на одний.

Такое мнение слышу уже не впервые, а понять всё никак не могу. частина - это как? что конкретно имеется ввиду? ведь сознания там твоего не будет, так что толку от этой *жизни*?
Шопенгауер, кажется, писал, что мы бессмертны - мол, молекулы нашего разлагающегося тела попадают в землю, воду, воздух и т.д., некоторые далее в тела зверей и людей, и мы так вот бессмертно живем, получается. тут как бы тоже самое выходит. ну отдал ты свою клетку, она сформировала зиготу, человека - де тут жизнь после смерти, де Вырий?

Я ж писав вже, що не варто це сприймати буквально. Моя частина у нащадках - це мій генотип. Ось і все. Також доволі нецікаво і неромантично. Але все це можна назвати красивими словами "Вирій", "Реінкарнація" і т.д... Чому ніхто не думає над тим, що читає?

може это всё таки ты так невыкупно пишешь?

Просто не варто символічні обороти сприймати буквально.
Ти ж не сприймеш буквально "Твої очі випромінюють щастя"? Чи доколупаєшся:"як це очі можуть випромінювати щастя? Там що, є ліхтарики? Чи щастя має властивість світитися?"? Ось про це я і кажу.

У тебя поверхностные знания даже о Язычестве, не то, что о устройстве мира... Космос в язычестве не означает тот космос, который существует в физическом мире, Космос - это Хель, мир мертвых, или, другими словами, мир, в котором души "ожидают" слкдующей инкарнации. Задумайся над тем, как душа может "исчезнуть"? Просто углубись в своё сознание и попытайся понять - с помошью логических выводов, или следуя интуиции - неважно, ты всё равно придешь к выводу, что это невозможно. Древние славянские волхвы, маги, теже современные йоги умели/умеют проникать сознанием в предыдущие инкарнации, через астральную память, что только подтверждает эту языческую теорию. Современная наука настолько глупа и плоска в своем понимании, что, даже отдельные её части противоречат друг другу, как, например, физика Ньютона противоречит физике Энштейна. То, что наука не может объяснить, она называет исключениями. И чем дальше заходит наука, тем больше становиться этих самых исключений. Скоро всё прийдет к тому, что наука станит одним большим исключением из законов жизни.

Багато слів, і мало конкретики.
Чому душі чекають перевтілення в Хелль, а не в пеклі? Ти ж сатаніст. Хель і пекло, у будь-якому випадку, різні речі. І ця теорія з сатанізмом якось не дуже гармонує.

При чем тут гармонирует или нет? Эта теория - просто закон жизни, идеология тут не причем. Сатанизм - моё личное мировоззрение, мои принципы. Насчет Хеля и Ада. В переводе с английского Hell - Ад. Дело в том, что христиане, когда придумывали свою религию, взяли за основу язычество (ибо ничего не береться из ниоткуда), и они исказили многие языческие понятия, например Хель - мир метрвых (где, на самом деле, не "хорошо" и не "плохо") превратили в Hell (Ад), где, якобы Дьявол жарит грешников на сковородке (Или как там в Библии?), а на самом деле - это просто мир ожидания инкарнации. Почему души ожидают переселения в другое тело именно там? Незнаю. Просто так мир устроен. Объяснять это - примерно тоже самое, что и объяснять почему Земля - круглая, трава - зеленая, а Black Metal - True. Ты, надеюсь, не будешь утверждать, что у человека нету души? Ибо даже наука не спорит с этим, и доказала это совсем недавно, измерив масу тела человека до и после смерти. Куда по твоему душа являеться после смерти? Возможно, конечно, предположить, что она переселяеться сразу, моментально. Это тоже вполне возможно, но, тогда зачем язычество говорит про Хель - мир мертвых? Разумно будет поверить нашим предкам, ибо стопроцентной истины мы не знаем, тем более, что этот ньюанс не меняет сути дела.

Я гадаю, що душа помирає разом з тілом. Але частинки її вже живуть в душах інших людей.

Про Хель і пекло. Я розумію, що хрюси там наплутали добряче. Але пекло і Хель то дійсно різні речі. Як ти сказав, Хель - це не жахливе і злісне місце, де злий дядько вічно мучає бідні душі. А пекло - саме таке місце. Просто з часом це пекло набрало багато лівих значень. Тож, від головного поняття воно трохи далекувато.