Нарешті і я дорвався до нового CD групи Kroda. Перед цим я добряче переслухав попередні альбоми і ось що подумав... Чим вони мені подобаються? Чарівною атмосферою, чудовими мелодіями, потужністю, якоюсь зовсім особливою еффектністю... Що ж... Диск Funf Jahre Kulturkampf став для мене трохи неочікуваним. Вірніше, зовсім неочікуваним. Перша частина диску, експериментальна, дійсно, показує нам нові, до цього часу невідомі грані творчості Кроди... Магічні, повільні, атмосферно-ембіентальні пісні створюють особливу для наших (і не лише) груп, атмосферу... На зміну громогласному вокалу прийшов таємничий шепіт, який лише підкреслює оригінальність і містичність матеріалу... Музику цієї частини я б охарактеризував як ембієнт-блек метал зі значною долею фольку. Що, впринципі, не так незвично для Кроди. Але ці пісні звучать в зовсім новому для групи ключі... Таємничі, захоплюючі мелодії переплітаються з мінімілістичними ембіентальними і БМ вставками, які лише додають неповторності матеріалу. Під час прослуховування складається враження, наче ти дійсно перебуваєш в густому, незвіданому Карпатському лісі... Густому і нехоженому. Первозданно чистому і величному... Цю музику важко зрозуміти з першого разу. Чесно кажучи, я нею проникся лише після 5 прослуховування. Але воно того варте... Може, тому, що мені теж близька ця частина української природи... Та попри все, цим має проникнутись кожен, хто бував на безкінечних просторах українських нив і в густих хащах вічнозелених і могутніх лісів....


Тут обговорюється стаття: Review Kroda - Funf Jahre Kulturkampf