Настав великий піст і віруючі потягнулися до церков на таїнство сповіді.
Сповідь - поклик душі чи данина традиції?Чи часто ви сповідаєтесь?Хто як думає.

чому я маю сповідатись перед таким же самим курдупликом, який просто вдягнув рясу?
я звик відповідати за свої вчинки, а не замолювати їх.

Стоп! ТИ ж наче писав що ти язичник?

То правда є.

Я просто хочу побачити думки інших користувачів.Може тут на форумі є християни,мусульмани,буддисти,.......... і інші прихильники різних релігій.

є. однак вони зазавичай не відписують нічого конструктивного

Може зараз надорозумляться і осознають то,шо наша слов"янська земля закріпачена вже понад 1000 років і треба стати на путь праведний щоб звільнити її.

А що, сповідь - зручна штукенція. Як індульгенція, тільки безкоштовна. Наробив х*ні - пішов, покаявся. І далі собі х*ню робиш.
невже лише у язичників все конструктивно? ;)

ти напевно під ліжком язичників шукаєш,раз так часто говриш про них...спокою недають...

ага, хочу хочь одного справжнього побачити :)
а взагалі питання не до тебе було, так що помовч.

А ти шо думав?То тобі не якась казочка чи притча - тут всьо серйозно.

По друге,чого флуд розводиш?-Тема зовсім не про то.



Приїжджай до Львова - побачиш.
І ше одне - вчися правильно писати по українськи!

Я й по темі написав, читай уважніше ;) То Йотунхаммеру попросторікати захотілося.


Дякую за конструктивну критику. Попроси собі у адміна посаду Коректор, будеш мене виправляти.

Я би й тут втер тобі носа,але почитай правила порталу:

2. Флудити і влаштовувати «розборки» перетворюючи форум в чат. Для «розборок» використовуйте особисті повідомлення, ІСQ і т.д.

мене з ними персонально знайомили!!
Гм, де я тут розборки влаштував - написав по темі, задав тобі запитання. Сприймай речі простіше ;)

Яке сповідання? Про що? Перед ким? Скаженство...
потрібно жити так, щоб не жалкувати в подольшому про ті чи інші вчинки.
Впринципі, я так і живу. І навіть ті "проколи", які я допускав у своєму житті, слугували мені чудовим уроком на майбутнє. Тож, я ні про що не жалію. І, навіть, якщо, в мене був шанс прожити життя ще раз, я б навряд у ньому щось ДОКОРІННО змінював.

а я посповідалась......ну і шо себе інакше зовсім не почуваю......просто бабця тяжко хвора і вона дуже наполягала.....от і все..

Ну, тут ще можна посперечатись. Відомий факт, що вже у ІХ столітті в Києві вже були церкви. Тобто багато людей переходило у християнство добровільно.

Але, погодься, це мало не такий вже й массовий характер)

Не мало, однак тенденція до збільшення спостерігалась. Розумієш, філософія християнства була набагато...легшою (якщо можна так сказати) для простої людини

Христиане должны быть мертвы...

Яке це має відношення до теми сповідь????? О_о

Останній, кому я буду сповідатись - дядечко в рясі.
А так - полюбляю "злити" наболіле друзям... Вважаю це вадою, боюся погоріти на тому.