Ну есть разные варианты ))
Одни разочаровуються и женяться от скуки и потом всю жизнь "Пилят" мужей и компенсируют удовольствия деньгами и прочим
Другие "залетают" и выбора нет ))))

Никогда не понять всю психологию Девушек ... )))
И есть просто девушки , которые живут и стоят себе жизнь сами , карьеру , а спутника жизни не считают обязательным.
Вариантов множество , главное жть и делать так , как считаешь нужным )))

Tundra14,
Я думаю, что клятва или печать в паспорте, врядли может спасти от измены хлопца или дать гарантию девушке в том, что хлопец её не бросит через пару лет!
А тебе и твоей невесте надо сеоъёзно задуматься о детях - это то ради чего мы все здесь! Если, конечно уверены в своих чувствах на все 100%!

SelfishBitch,
Варианты разные и каждая человеческая судьба неповторна. Но: Женщина, во все времена, должна оставаться Женщиной, а Мужик - Мужиком!

Та я и не отрицаю Chups ))))
Главное чтоб крайностей не было в том ))))

А чтобы не было крайностей надо изначально опредилиться, что важнее!

Чому ж? Якщо це дійсно щиро і правдиво, то не має бути навіть думки про зраду. А про дітей ми вже давно думаємо. Але спочатку їй потрібно довчитись, і тоді вона зможе переїхати жити до мене. Тоді вже і почнуться "активні дії"

Chups,
важнее в чем именно?

Если мыслей об измене нет - клятвы не нужны. А причины, чтобы не рожать найтись могут всегда (начиная с учебы, заканчивая карьерой и жилищными условиями, и заработной платой), поэтому я и говорю: надо изначально решить, что важнее. Просто не предохраняйтесь, все равно всему своё время, и лучше раньше, чем позже! Учиться можешь всю жизнь, а детей рожать - нет.

SelfishBitch,
Важнее во всём!

Ну тогда соглашусь )))

Справа в іншому. Ми живемо не в одному місті. Вона живе на заході України. А народжувати дітей до того моменту, доки ми не будемо разом, ми не хочемо. Звичайно. Хто хоче - шукає шляхи, хто не хоче - причини.

Щодо клятви... Цікаво, як ти тоді бачиш шлюб? Все-таки, якесь урочисте і духовне піднесення тоді має бути... Без цього і шлюбу, як на мене, нема

Tundra14,
1.Брак - это бюрократия. Для партнёров - право на "собственность" и к любви имеет лишь косвенное отношение.
2.Это необходимо будущему ребёнку или детям. Рождённый в законном браке - имеет больше привеллегий, чисто психологически.
3.Торжественная часть для друзей, родственников и избранницы (романтика), чтоб было о чём вспомнить. А, когда сталкнёшься с "торжественными" приготовлениями, поймёшь, какой это гемор, и что романтики в этом мало!

Chups,
Виходить, не потрібно ніякого таїнства (не у християнському значенні слова) заручин/весілля? І усім паам запропонувати "громадянський союз"?

Любовь - это уже таинство! А брак - официоз и без него никак.

Chups,
Логічною. З цим не поспориш Я так розумію, ти під словом "брак" розумієш весілля? Там... ЗАГС, сюди-туди?

Просто, як на мене то таке... Красивий цирк. Думаю, справжній Союз створється у душах. Але і його потрібно якось окреслити у часі і за взаємною згодою перейти на вищий рівень стосунків. Я саме це мав наувазі.

Ты говоришь, как очень влюблённый человек..........., когда ты влюблён - ты слеп (слепо доверяешь человеку) и много не замечаешь. Дело в том, что в браке прийдётся столкнуться с рутиной - это главное испытание чувств. Я считаю,что человека надо подбирать исходя из его недостатков, а не достоинств. Как бы сильно ты не любил человека, у него могут быть такие привычки с которыми жить станет невозможно! Поэтому прежде, чем закрипить союз, "созданый на небесах", его стоит проверить в аду. Правда, говорят в любви нет места прагматичности и расчету. Но это значит также, что там где начинается совместная жизнь, там заканчиваются романтические отношения.

Думаю, ти не правий. Ми багато чого пережили разом. Добре розуміємось. Моя закоханість пройшла близько року тому. І за цей рік я жодного разу не пожалкував про зроблений (на все життя!) вибір.
Ось... Всі думають, що у подружжі буде море романтики, новизни, якихось відкриттів... Я до цього відношусь абсолютно інакше (та і не про мої стосунки з коханою тут мова іде ).
Думаю, потрібно жити. Так, як ти і жив. До сумісного життя у кожного була т.з. "рутина". І що? Хто від цього відмовлявся від якихось своїх інтересів чи відчуттів? Рутина якось впливала на його життя? Ні. То що має змінюватись потім? НІЧОГО. Звичайно, це при умові, що стосунки високі, а почуття - міцні і незламні. Якщо є Любов - все інше побоку. Якщо хтось почав подумувати про іншого партнера для "сєкасу", то нічого це звалювати на рутину, відсутність романтики, відсутність розвитку почуттів чи ще яксь мелодраматичну ахінею... То таке.

Чупсе, думаю, з нас тут вже будуть всі угорати. Розвели тут ми з тобою мильну оперу крутішу за "Хуан-Карлос та Маргарита-Тахе"

От темы "СЕГС" перешли к теме " семейные ценности"!

Я один раз обпікся з серйозними стосунками, щось мені вже стрьомно... Хоча, я так бачу, що зараз вже "нові серйозні" почались

"Встань! Страх преодолей!" (с)