Семен Скляренко дійсно рулить читав "Святослав" "Володимир"

Давно хочу почитати.... Книга реально варта уваги??

2 Darkerl:
Як на мене, то варта уваги, я б радила почитати ;) Вона мені допомогла дещо зрозуміти у важкий для мене період...

Олег Говда "Кінь Перуна"
трохи несерйозна, але досить цікава книженція, пізнавальна в руслі слов"янської міфології і надзвичайно оригінальна (автор зробив сміливий експеримент, пов"язавши сюжет із франковим "Захаром Беркутом")

Вадим Северцев "хохот Шамана". Фрея Асвінн "Руны и мистерии северных народов", Старшая Эдаа

І. Багряний Сад Гедсиманський. А.Гітлер Моя Боротьба. Троха Толкіна і всьо

І.Багряний "Тигролови","Сад Гетсиманський"
А.Гітлер "Май Кампф"
Л.Дереш "Трохи пітьми"
Т.Шевченко "Кобзар"
І.Франко "Перехресні стежки"
Ф.Ніцше "Як казав Заратустра"
С.Кінг, майже все...

+1
І. Франка "Перехресні стежки" реально цікава книжка. Ще зі шкільної програми мені сподобалась "Людина" О. Кобилянської.

Как всегда в подобных темах, всё кишит всякими Ницше, Гитлерами, Кафками, Шевченко ...вот уж не знаю, читают ли их действительно столько, сколько пишут о том что читают, но, наверное...меня всегда интересовало:а что, ничем попроще никто не интересуется?
например, моя любимая книга, а, вернее, цикл принадлежит перу великого английского писателя-фантаста Девида Геммела. Не сказал бы, что он *попроще*, но, всё таки героическо-философское фэнтези это не Ницше и не Шопенгауер..
Мне нравятся все его книги, но бесспорный шедевр на все времена - это *Дренайский Цикл*
Первую книгу с цикла я прочел еще лет в 12, и с тех пор именно произведения сего автора помогали мне формировать мое мировоззрение...
Геммел славен еще и тем, что, в отличие от многих писателей-фантастов, в его книгах описаны не только баснословные приключения, в них очень много философии, психологии, затрагиваются проблемы мироздания, ущербства цивилизаций и урбанизации... В общем всем тем, кто так любит почитать всевозможное философские размышления с психологической подоплекой, рекомендую Геммела - здесь вы найдете не только головокружительные фентези-приключения, но и не плохие философские мысли...
К другим любимым авторам также отнес бы Джорджа Мартина, Раймонда Фейста, Роберта Сальваторе, Алексея Пехова с его трилогией о Гаррете и непревзойденные алко-викинг саги от Андрея Льгова...
Толкиен особо не впечатлил...
кстати, ужасно люблю перечитывать книгу обрыганского детства - *Легенда о Динозавре* - книга о группе Ария...

Купил около года назад, и с тех пор книга лежит непрочитанная...всё никак не доберусь до нее) пробовал начать читать в тролейбусе по дороге домой, но дальше первых 5 страниц не выдержал - куча ссылок на непонятные украинские слова, всё очень тягостно и затянуто...

пздц, як мала дитина, чесне слово.
Мені так мама в першому класі читала - починала, а коли ставало цікаво, давала книжку читаті мені

Хе-хе... А от і той, кому подобається те "попростіше". То я про фентезі
Найцікавіші книжки, які я читав - цикл "Крадущийся в тени" та перші 3 книги "Волкодав". Як бачите, нічого зверх заумного та заплутаного. Художню літературу читаю лише заради відпочинку.
Не думаю, що сюди варто відносити якісь улюблені наукові роботи, чи елементарно історію. Думаю, це читають багато людей. Але не думаю, що під час того вони морально відпочивають...

ну, просто я более-менее серьезную книгу, с историческим подтекстом, да еще и на каком-то очень странно-древне украинском языке не могу читать мимолетом, где нить в поезде или на парах..так, например, можно читать что-нить несерьезное и развлекающее, а произведение типа *Святослава* я могу читать только дома, абстрагировавшись от остального мира...
и за весь год я как-то не мог найти времени - то новая книга Геммела выйдет, то еще что-нить..поэтому до Скляренко так и не добрался пока...
а читаю я редко и медленно, так что 5-6 часов, как это бывает у большинства моих знакомых, на прочтение такой книги мне не хватит....

Мені дуже подобаються книги Паланіка, прочитав майже всі. Не звертайте увагу на те, що його обожнюють всякі там емо, панки і представники різних субкультур які об'єднуються в групи по тому як одягаються, яку носять зачіску і т.д.

P. S: давайте продовжувати цю тему ("Проза, поезія").

Говард Ф. Лавкрафт, Стівен Кінг поруч з Лавкрафтом і близько не стояв!
Крім того, художні та документальні твори з історії Русі і Європи, праці по расології, антропології та євгеніці. Особливо сподобались праці Льва Прозорова (історія Русі), Семенова (цикл Волкодав, романи Валькірія і Лебединая дорога), Стрінгольм (науковець спец по вікінгам!), Антон Платов (словянські руни), Ярослав Добролюбов і волхв Доброслав (А. Добровольський) (словянське язичництво)

чето меня так и не вперло, честно говоря...

А мені дуже подобаються її товри! Колись був їх фанатом просто... Але, не думаю, що зараз щось докорінно змінилось. Першу книгу "Волкодав" я дуже поважаю... І, колись, ввібрав звідти багато чого нового для себе. Відкрив якісь нові речі...

А що ви думаєте про перечитування книжок по кілька разів? Здорово то, чи ні? Чи перечитували ви щось кілька разів... Пишемо...

перечитывал, конечно. практически все самые любимые книги перечитал. но по второму разу не получил и десятой доли того впечатления, что в первый раз.
более-менее понял поступки персонажей, которые ранее были неясны, какие-то моменты с возрастом более проясняются.
но вот в плане наслаждения от прочтения - это вообще не то.
тоже самое относится и к компьютерным играм - по второму разу меня тоже проходить не прет)

Хм... А я, якщо перечитую улюблені книжки, знову отримую те ж задоволення, що і першого разу))

не знаю... інколи хочеться перечитати книжку, щоб пережити ті самі відчуття, але ти вже все знаєш наперед... це не так захоплююче, як вперше. так що я рідко перечитую улюблені книги, або принаймі через досить великий проміжок часу.

ніколи не перечитую книжки. Навіть якщо їх просто ідеалізую.

Он як прочитав "Гаргантюа і Пантагрюель" в 6-му класі, так до сих пір і захоплююсь. Але не перечитую