Ранок 10 лютого… Дико мерзнучи біля входу на Львівський вокзал, ми чекаємо чуда. Біла Лють розказує, як по дорозі до вокзалу бачила великого самотнього крука. Всі сходяться на думці, що це хороший знак. Нарешті о 10.05 з’являється чудо в образі нашого любого адміна Godlessnorth’а, і ми, разом з бандою і решту супортом, біжимо до свого транспортного засобу, тобто до потягу . Плацкартний вагон додає всім віри в свої сили і загартованості духу. Поїзд рушає, і ми три години спостерігаємо за вікном похмурі зимові пейзажі і слухаємо філософські розмови п’яних пенсіонерів…….
……..Івано-Франківськ зустрічає нас голосом дивного мужичка : «Гітаристи, млять…..» )))) Враження від міста характеризуються тим коротким проміжком часу, за який ми дойшли до народного дому «Просвіта» і невеличкою прогулянкою перед саундчеком Крука. Загалом Івано-Франківськ - дуже красиве місто, особливе враження справляють затишні вузькі вулички і милий заклад харчування «Пиріжкова хата», куди ми зайшли випити пива. Інтер’єр був оформлений в українському стилі, а зі стелі звисали різноманітні вироби з тіста. Jotunhammer вбив усіх фразою, що це «масовий суїцид булочок»…..))) Такої версії в «Пиріжковій хаті» ще не чули))

… «Снег над Лесами» - именно так я решил озаглавить свой отзыв на событие, случившееся в прошлое воскресенье, 27 января года 2008 a.y.p.s., в городе Луцк на Волыни, Западная Украина. Концерт группы КРОДА в луцком клубе «Майдан» - третий гиг в истории группы и первый на западноукраинских землях. Естественно, я не мог пропустить такое событие и ждал его задолго до того дня, когда наконец-то я выезжаю… сижу в Чертоге Вепрей Шпал… и жду прибытия Варга Семафоров Распри, Дикого Родича Электрички. Затем ночь во чреве Фафнира Рельс Просторов, унылые туманные пейзажи утра за окном – и в полдень воскресенья прибытие в Луцк – город, при всей своей европейской современности несущий на себе печать чего-то готически средневекового. Действительно впечатляющее место: до концерта, встретившись с камрадами из Ровно (город недалеко от Луцка), мы совершили прогулку в Луцкий замок. Потрясающе атмосферная крепость: холодные стены, военные сооружения, вид окрестностей сквозь узкие бойницы, тяжелое железо арсенала и темницы… к сожалению, снег выпал только к вечеру, впрочем и сырость того дня принесла дар духу этой угрюмой старой крепости, куда надеюсь еще не единожды возвратиться в будущем.