Реп-музика вважається антимистецтвом, потворством, ментальним вірусом, який, як і СНІД, походить від вихідців з Африки та спричинює до деградації людини. І якщо зовні комусь здається, що це невинна забавка студентів, які хіба-що вдягаються як дебіли або стіни розмальовують, така оцінка буде дуже неточною!

Часто музика африканських реп-команд містить тваринну ненависть до білошкірих, цинічний, потворний расизм. Варто лише вслухатися у слова деяких з них.

Вітер розвівав його волосся, час від часу кидаючі русяві пасма у обличчя. Ратибор підняв очі до неба. „За Русь! За Народ! За Богів!” промовив він сам до себе. Сонце хилилося до горизонту, закочуючи свій червоний диск за горизонт. Ратибор повернувся, за його спиною, стояла кілька сотень міцних воїнів. Останнє Сонячне проміння вигравало на їхніх шоломах, кидаючи міріади відблисків. Русичі голосно сміялися, розмовляли, ніби готувалися до великого свята.
- Гей, бо Руські Ввоїни! – голос князя прозвучав над всією дружиною. Всі затихли і повернули свої погляди на Ратибора. – Сьогодні, ми зупинимо хазарську нечисть, сьогодні ми попадемо у Вирій, сьогодні ми переможемо! Слава Перуну!
- Слава! – прокотилося по рядах.
- По конях! – промовив Ратибор, востаннє поглянувши на Сонце. Вскочивши на свого скакуна, він одягнув шолом, взяв спис та щит до рук, і піднявши руку прокричав:
- В атаку! За Русь!
Усмішки не зникли з облич воїнів, ніхто не подумав про смерть, бо ще сьогодні вони знову сядуть за один стіл, поруч Богів, поруч Пращурів, за стіл повний наїдків та напитків, за стіл де немає нещастя і горя, за стіл де кожен відпочине після бою. А згодом, знову повернуться на Землю, щоб взяти мечі у руки і захистити Матінку-Русь! В ім’я Землі! В ім’я Богів! В ім’я Яви, Нави та Прави!

То ж згадаймо нашу історію, наші звичаї та Віру. Наше минуле, що зараз відроджується та розвивається, і дає нам впевненість у майбутті... І у цьому неабияку роль відіграє музика, а саме Паган Метал...

Ранок 10 лютого… Дико мерзнучи біля входу на Львівський вокзал, ми чекаємо чуда. Біла Лють розказує, як по дорозі до вокзалу бачила великого самотнього крука. Всі сходяться на думці, що це хороший знак. Нарешті о 10.05 з’являється чудо в образі нашого любого адміна Godlessnorth’а, і ми, разом з бандою і решту супортом, біжимо до свого транспортного засобу, тобто до потягу . Плацкартний вагон додає всім віри в свої сили і загартованості духу. Поїзд рушає, і ми три години спостерігаємо за вікном похмурі зимові пейзажі і слухаємо філософські розмови п’яних пенсіонерів…….
……..Івано-Франківськ зустрічає нас голосом дивного мужичка : «Гітаристи, млять…..» )))) Враження від міста характеризуються тим коротким проміжком часу, за який ми дойшли до народного дому «Просвіта» і невеличкою прогулянкою перед саундчеком Крука. Загалом Івано-Франківськ - дуже красиве місто, особливе враження справляють затишні вузькі вулички і милий заклад харчування «Пиріжкова хата», куди ми зайшли випити пива. Інтер’єр був оформлений в українському стилі, а зі стелі звисали різноманітні вироби з тіста. Jotunhammer вбив усіх фразою, що це «масовий суїцид булочок»…..))) Такої версії в «Пиріжковій хаті» ще не чули))

Що таке блек метал - це тема обширної статті, але коротко можна сказати так: Блек виник у Норвегії первинно у якості опозиції до продажного death metal, а також до наростаючої херстиянизації, втрати справжніх життєвих цінностей тощо. Люди хотіли робити щось не комерційне і щире. Це був початок війни і супротиву. А яка війна без гасл і ідеології? Отже БМ - це насамперед ідеологія супротиву. Без неї він втрачає сенс. Це тоді не БМ. Більшість із основоположників БМ у пошуках щирості і правдивості, грунтували свою ідеологію (в тій чи іншій мірі) на єдино щирому і правдивому світогляді Білої Людини - язичництві. Це BURZUM, ENSLAVED, IMMORTAL, SATYRICON тощо. Навіть "мізантропік і сатанік" Бургера носять молотки Тора (що правда не мішає їм комерційно позерити з пентухами). Те ж стосується КОФ, які грунтують багато своїх текстів на язичицьких темах і міфології, приправлених модним у минулому часі сотонізмом і комерційно успішною еротикою.

… «Снег над Лесами» - именно так я решил озаглавить свой отзыв на событие, случившееся в прошлое воскресенье, 27 января года 2008 a.y.p.s., в городе Луцк на Волыни, Западная Украина. Концерт группы КРОДА в луцком клубе «Майдан» - третий гиг в истории группы и первый на западноукраинских землях. Естественно, я не мог пропустить такое событие и ждал его задолго до того дня, когда наконец-то я выезжаю… сижу в Чертоге Вепрей Шпал… и жду прибытия Варга Семафоров Распри, Дикого Родича Электрички. Затем ночь во чреве Фафнира Рельс Просторов, унылые туманные пейзажи утра за окном – и в полдень воскресенья прибытие в Луцк – город, при всей своей европейской современности несущий на себе печать чего-то готически средневекового. Действительно впечатляющее место: до концерта, встретившись с камрадами из Ровно (город недалеко от Луцка), мы совершили прогулку в Луцкий замок. Потрясающе атмосферная крепость: холодные стены, военные сооружения, вид окрестностей сквозь узкие бойницы, тяжелое железо арсенала и темницы… к сожалению, снег выпал только к вечеру, впрочем и сырость того дня принесла дар духу этой угрюмой старой крепости, куда надеюсь еще не единожды возвратиться в будущем.